Среда
19.09.2018
23:24
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Комунальний заклад дошкільної освіти "Сонечко" Оріхівської міської ради
 
Головна Реєстрація Вхід
Нормативи розвитку »
Меню сайту

Категорії розділу
Досвіди роботи [0]
Авторські розробки [0]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 4

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

ШКАЛА ОЦІНКИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ЗА І.І.МАМАЙЧУК:

Показники психічного розвитку дитини у віці від 12 до 15 місяців Переглянути

Показники психічного розвитку дитини у віці від 15 до 18 місяців Переглянути

Показники психічного розвитку дитини у віці від 18 місяців до 2 років Переглянути

Показники психічного розвитку дитини у віці від 2 років до 2,5 років Переглянути

Показники психічного розвитку дитини у віці від 2,5 років до 3 років Переглянути

Показники психічного розвитку дитини у віці чотирьох років Переглянути

Показники психічного розвитку дитини у віці 5-ти років Переглянути

Показники психічного розвитку дитини у віці 6-ти років Переглянути

Показники психічного розхвитку житини у віці 7-ми років Переглянути

ШКАЛА ОЦІНКИ МОВНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ (МОЗ УКРАЇНИ) Переглянути

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ

ДИТИНИ ДВОХ - ТРЬОХ РОКІВ

 

Відповідно до періодизації, яка прийнята у вітчизняній психології, дошкільним дитинством вважається період від трьох до семи років. Передують йому період дитинства (від народження до 1-го року) і раннього віку (від 1-го року до 3-х років).

Найважливішими психічними новоутвореннями раннього віку є мовлення і наочно-дієве мислення. Свідченням переходу від періоду дитин­ства до періоду раннього віку є розуміння призначення і способів використання предмета або речі. Засвоєння предметних дій відбувається трьома етапами.

І. У результаті безпосереднього навчання або наслідування дій дорослого

встановлюється зв'язок між предметом та його призначенням.

II Засвоєння функціональної ролі предмета, використання його суто за призначенням

III. На базі знань про призначення предмета відбувається його використання для інших цілей.

Для того щоб предметна (наочна) діяльність носила розвивальний характер, необхідне освоєння дитиною різноманітних дій з одним і тим самим предметом. Тому предметно-розвивальне середовище, що оточує дитину, не повинно перевантажуватися великою кількістю іграшок.

Успішне оволодіння предметною діяльністю є підставою для розвитку ігрової і продуктивної (малювання, ліплення, конструювання) діяльності. У цей період життя у дитини відбувається інтенсивне формуванні активного мовлення, яке здійснюється в процесі спільної з дорослим діяльності. Тому дуже важливо стимулювати в дитини не тільки розуміння мови дорослого, але й заохочувати її до активного мовлення та висловлювання своїх бажань.

Є одна відома психологічна казка про хлопчика, який не говорив 5 років. Батьки просто з ніг збилися, водили його до лікарів і екстрасенсів, але їхні зусилля залишалися марними. І ось одного разу, коли вся родина сіла обідати, дитина виразно вимовила: «Мені нічим їсти!» В будинку - переполох, мати знепритомніла, батько не тямить себе від щастя. Коли ейфорія минула, у дитини запитали, чому вона мовчала увесь цей час. Малюк цілком резонно відповів: «А навіщо мені було говорити? Ви й так за мене все говорили...»

У міру розвитку слухання і розуміння повідомлень, що виходять за межі безпосередньої ситуації, дитина використовує мовлення як засіб пізнання дійсності, а батьки — як спосіб регуляції її поведінки та діяльності.

Сприйняття дитини цього віку носить мимовільний характер, тому що дитина може виділити в предметі лише його яскраво виражені ознаки, які часто є другорядними.

Розвиток сприйняття відбувається на базі зовні орієнтованої дії (за формою, розміром, кольором) під час безпосереднього зіставлення і порівняння предметів. Завдання дорослого — правильно називати ознаки предмета та дії з ним.

Для дітей цього віку найкориснішими є самонавчальні (автодидактичні) іграшки: мотрійки, укладки, піраміди тощо. Дитину необхідно знайомити з колірним спектром, еталонами форми (основні геометричні фігури). Малюк у віці двох-трьох років здатний розрізняти: п'ять форм (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал); вісім кольорів (червоний, жовтий, синій, зелений, білий, чорний, фіолетовий, оранжевий).

Основний спосіб пізнання дитиною навколишнього світу — метод проб і помилок, тому діти дуже люблять розбирати іграшки.

Найважливішою здатністю, яка формується до трьох років, стає здатність дитини ставити яку-небудь мету в іграх і поведінці.

У зв'язку з тим, що увага, сприйняття і пам'ять дитини мимовільні, вона не може раптово припинити діяльність або виконувати відразу декілька дій.

Впізнати і запам'ятати вона може тільки те, що їй сподобалося або просто запам'яталося само собою.

У цьому віці діти дуже сприйнятливі до емоційного стану оточуючих. Вони дуже схильні до так званого «ефекту зараження»: якщо одна дитина стане весело скакати по групі, то поряд із нею будуть, як мінімум, ще три «конячки». Активний прояв негативних та позитивних емоцій залежить від фізичного комфорту або його відсутності (шарф може «кусатися», і колготки — «мокритися»).

Одними з умов упевненості і спокою дитини є систематичність, ритмічність і повторюваність її життя, тобто чітке дотримання режиму.

Основними рисами дитини двох-трьох років є відвертість, чесність і щирість. Вона просто не вміє приховувати свої симпатії або антипатії до когось або чогось. Почуття дитини нестійкі та суперечливі, а настрій схильний до частих змін.

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ

ДИТИНИ ТРЬОХ - ЧОТИРЬОХ РОКІВ

 

Розвиток самосвідомості і виділення (виокремлення) образу «Я» сти­мулюють розвиток особистості й індивідуальності. Малюк починає чітко усвідомлювати, хто він і який він. Внутрішній світ дитини наповнюється суперечностями: вона прагне самостійності і в той же час не може впоратися із завданням без допомоги дорослого, дитина любить рідних, вони для неї дуже значущі, але вона сердиться на них через обмеження її свободи.

До оточуючих у дитини формується власна внутрішня позиція, яка характеризується усвідомленням своєї поведінки та інтересом до світу дорослих.

Агресивність і невтомність малюків у цьому віці виявляється в постій­ній готовності до діяльності. Дитина вже вміє пишатися своїми успіхами її критично оцінювати результати своєї праці. У неї формується здатність до цілепокладання: чіткіше уявити результат, порівняти його зі зразком, визначити відмінності.

У цьому віці дитина вміє сприймати предмет, не обстежуючи його. Таке сприйняття предмета додає дитині здатності повніше відображати навко­лишню дійсність.

На базі наочно-дієвого мислення до чотирьох років у дитини має сфор­муватися наочно-образне мислення. Іншими словами, відбувається посту­пове перенесення дій дитини з конкретного предмета на всі інші.

Як і в ранньому віці, в три-чотири роки у дитини переважає відтворююча уява, тобто дитина здатна лише відтворювати образи, запозичені з казок і розповідей дорослих. Великого значення в розвитку уяви дитини набувають досвід і знання дитини, її кругозір. Для дітей цього віку характерне змішування елементів, змішування реального і казкового. Фантастичні образи, що виникають у малюка, емоційно насичені і реальні для нього.

  • дошкільника трьох-чотирьох років мимовільна, характеризується образністю. Його діяльності більш притаманне пізнавання, ніж запам'ятовування. Добре запам'ятовується тільки те, що було безпосередньо пов'язане з його діяльністю, було цікавим і емоційно забарвленим. Все, що запам'яталося, зберігається надовго.

Дитина не здатна тривалий час утримувати свою увагу на якомусь одно­му предметі, вона швидко переключається з однієї діяльності на іншу.

В емоційній сфері — ті ж тенденції, що й на попередньому етапі. Характерні різкі перепади настрою. Емоційний стан дитини залежить від фізичного комфорту. На настрій починають впливати стосунки з одноліт­ками та дорослими. Тому характеристики, які дитина дає іншим людям дуже суб'єктивні. Проте емоційно здоровому дошкільнику властивий оптимізм.

У три-чотири роки діти починають засвоювати правила взаємостосунків в групі однолітків, а потім паралельно ще й контролюються доро­слими.

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ

ДИТИНИ ЧОТИРЬОХ - П'ЯТИ РОКІВ

 

Більш широке використання мови як засобу спілкування стимулює розширення кругозору дитини, відкриттю нею нових граней навколиш­нього світу. Тепер дитину починає цікавити не явище як таке, а причи­ни і наслідки його виникнення. Тому головним запитанням для дитини чотирьох років стає запитання «чому?».

 

Дитина розвивається, стає фізично витривалішою, що стимулює розви­ток витривалості психологічної. Знижується втомлюваність, фон настрою вирівнюється, стає стабільнішим, менше схильним до перепадів.

 

У цьому віці одноліток для дитини набуває більшого значення, і тому з ним цікаво. Дитина прагне партнерства в іграх, їй уже нецікава гра «поруч». Складаються переваги за статевою ознакою. Ігрові об'єднання стають більш-менш стійкими.

Потреба в нових знаннях, враженнях і відчуттях, що активно розвиваються, виявляється в допитливості і зацікавленості дитини, дозволяє їй виходити за межі того, що безпосередньо відбувається. Іншими словами дитина з допомогою словесного опису може уявити те, чого ніколи не бачила. Великим кроком уперед є розвиток здатності до висновків, що є свідченням відриву мислення від безпосередньої ситуації.

 

Зберігається залежність уваги від емоційної насиченості та інтересу до навколишнього середовища, але розвивається стійкість і можливість довільного переключення. Зменшується чутливість до фізичного диском­форту.

Продовжує активно розвиватися фантазування, в процесі якого дити­на включає себе і своїх близьких до ланцюга найнеймовірніших подій. Грамотне використання дорослими цих можливостей дитини сприятиме її етичному і пізнавальному розвиткові. Необхідно обговорювати з дитиною її фантазії, включатися в них, пропонувати повороти сюжетної лінії, давати етичні оцінки вчинкам героїв.

Слід звернути увагу на те, що у віці чотирьох-п'яти років недоліки у вихованні дитини сприяють негативним проявам, які поступово вкорі­нюються і стають стійкими негативними рисами характеру.

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ

ДИТИНИ П'ЯТИ - ШЕСТИ РОКІВ

 

Все більший інтерес дитина п'яти років спрямовує на сферу взаємо­стосунків між людьми. Оцінки дорослого піддаються критичному аналізу і порівнянню з власними. Під впливом цих оцінок уявлення дитини про Я- реальне і Я-ідеальне диференціюються чіткіше.

 

До цього періоду життя у дитини накопичується достатньо великий багаж знань, який інтенсивно поповнюється. Дитина прагне поділитися своїми знаннями і враженнями з однолітками, що сприяє появі пізнаваль­ної мотивації в спілкуванні. З іншого боку, широкий кругозір дитини може бути чинником, що позитивно впливає на її успіх серед однолітків.

 

Відбувається подальший розвиток пізнавальної сфери особистості дитини-дошкільника.

 

Розвиток довільності і вольових якостей дозволяє дитині цілеспрямовано долати певні труднощі, специфічні для дошкільника. Також розвивається супідрядність мотивів (наприклад, дитина може відмовитися від галасливої гри під час відпочинку дорослих).

З'являється інтерес до математики і читання. Користуючись розвине­ною уявою, дитина може розв'язувати прості геометричні задачі. Дитина вже може запам'ятовувати вибіркову інформацію цілеспря­мовано.

 

Окрім комунікативної функції мовлення в неї розвивається плануюча функція, тобто дитина вчиться послідовно і логічно вибудовувати свою діяльність, розповідати про неї. Розвивається самоінструктаж, який допомагає дитині заздалегідь зосередитися на майбутній діяльності.

 

Старший дошкільник здатний розрізняти весь спектр людських емоцій, у нього з'являються усталені почуття і стосунки. Формуються «почуття»: інтелектуальні (цікавість, допитливість, почуття гумору, здивування), моральні (почуття гордості, сорому, дружби), естетичні (почуття прекрасного та героїчного).

 

На фоні емоційної залежності від оцінок дорослого у дитини розвивається прагнення до визнання, яке відображується в прагненні отримати схвалення і похвалу, довести свою значущість.

 

Досить часто в цьому віці у дітей з'являється така риса, як брехливість, тобто цілеспрямоване спотворення істини. Розвитку цієї риси сприяє порушення дитячо-батьківських відносин, коли дорослий надмірною суворістю або негативним ставленням блокує розвиток у дитини позитивного самовідчуття, упевненості у своїх силах. І щоб не втратити довіру дорослого, а часто й захистити себе від його нападок, дитина починає придумувати виправдання своїм помилкам, перекладати свою провину на інших.

<

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Сентябрь 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Архів записів

Друзі сайту