Вторник
22.05.2018
22:45
Вітаю Вас Гість
RSS
 
Комунальний заклад дошкільної освіти "Сонечко" Оріхівської міської ради
 
Головна Реєстрація Вхід
Про психологічну готовність до школи »
Меню сайту

Категорії розділу
Досвіди роботи [0]
Авторські розробки [0]

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 4

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Картинки по запросу дети и школа

Хочу до школи...

Збори до школи починаються, звісно, не за місяць і не з магазинних полиць. Збори до школи починаються з народження, при­наймні з того моменту, як малюк починає швидко бігати й виявляти незвичайну ціка­вість до книжок і газет. Батькам надто важ­ливо сформувати в дитини відчуття значу­щості, важливості й престижності навчання. Зі школи починається самостійний дорос­лий шлях дитини, адже вона вперше вихо­дить із родини в інше середовище, уперше вчиться ставити мету й досягати її, брати на себе відповідальність за свої вчинки. Напри­клад, усі діти із захватом розповідають, як їх батьки ходять на роботу. Для малят — це щось надприродне, що дає незаперечний авторитет дорослому. «Піду працювати, коли виросту»,— вимовляється із подихом, діти часто граються «у роботу». Так чому б не по­дати дитині її прихід до школи саме як ро­боту? Дитина пишатиметься собою й праг­нутиме не втратити дорогоцінного статусу. Батьки повинні максимально демонструвати свою радість від того, що їхня дитина майже школяр, а головне, що вона гідна ним бути. Так ви визнаєте в недавньому карапузові са­мостійну особистість, ви ставите його нарів­ні із собою, і цей лише один крок найкращим чином налаштовує дитину на серйозні здо­бутки. Вона вас не підведе.

Як не потрібно...

Тепер поговоримо про те, яких помилок вільно або мимоволі припускаються батьки на етапі підготовки малят до школи. У пер­шу чергу, не варто лякати школою. Будь-які фрази на зразок: «Таких, як ти, до школи не візьмуть», «Туди беруть тільки гарних дітей» і «У школі побачиш, як складно навчатися, ще назад у садочок попросишся!» не мають жодного виховного характеру, а навпаки, змушують дітей хвилюватися, замикатися, відчувати невпевненість. Дитина може зляка­тися труднощів, що супроводжують шкільне навчання, якщо її увагу постійно акцентувати на цьому. Ранні підйоми, обов'язкові уроки, страх отримати двійку й виявитися поганим учнем — усе це може остаточно «отруїти» життя школяра, занизивши самооцінку, і на­віть знеохотити вчитися. Дуже поширеною помилкою батьків є неправильне налашту­вання, мотивація. Бажання, щобїх дитина була відмінником або уявлення про те, що тільки гарні оцінки дійсно відображають знання й успіхи, є вкрай згубним. Це не означає, що не потрібно звертати жодної уваги на оцінки. Головне — не забувати про те, що малюк іде до школи для того, щоб здобувати знання. І ще одне правило: жодного грошового або іншого матеріального еквівалента за оцінки. Знову ж, не плутати із заохоченням. Заохочу­вати й хвалити дитину не тільки можна, але й просто необхідно. Так вона зрозуміє, що робить щось дуже важливе, і робить це до­бре. Але в ідеалі заохочення повинне мати теж пізнавальний характер. Наприклад, похід у зоопарк, театр, сімейний день на природі, цікава книга. Саме ж заохочення повинне по­даватися природно, без особливої прив'язки до оцінок або поведінки на минулому тижні. Дитина добре працювала в садочку або по­чатковій школі, досягла нових результатів, чогось нового навчилася — це безумовно приємна подія, у вихідні можна піти роди­ною в похід, кіно. От приблизно так.

У якому віці?

Питання, з якого віку віддавати малюка до школи, не таке вже й просте. На перший погляд, може видатися, що коли дитина вміє читати — писати — лічити, то її вже час від­давати до школи. Тим часом про готовність дитини до навчання у школі можна робити висновок, лише проаналізувавши в комплек­сі певні чинники.

Календарний і фізіологічний вік дитини збігаються не завжди. У будь-якому разі біль­шість психологів не рекомендує віддавати до школи дитину, яка буде молодшою за своїх однокласників. Ідеться в цьому разі не лише про те, що вона може бути фізично слабшою за інших, а й про успішність на уроках фіз­культури, праці. Відставання від більшості може спричинити небезпечні комплекси: «найслабший», «найнезграбніша».

Нерідко трапляється, що малюк відстає в розвитку навіть від своїх однолітків. При­чин може бути багато — часті хвороби, що «загальмували» дозрівання малюка, різні нервові розлади. Тому обов'язково слід про­консультуватися у педіатра, який спостерігає за дитиною і визначить рівень біологічного розвитку і стан здоров'я, а також у невро­патолога, який перевірить ступінь зрілості нервової системи. А щодо інших чинників, то бажаною є консультація психолога.

Поради батькам майбутніх першокласників

ü Заздалегідь переведіть дитину на режим дня, максимально наближений до шкіль­ного.

ü Якщо малюк вередуватиме й опирати­меться, можна спочатку вигадувати цікаві причини, через які йому необхідно рано прокидатися.

ü Не можна, щоб школа наперед асоціювалася у дитини з неприємностями.

ü Кілька разів пройдіть із дитиною весь маршрут від будинку до школи й у зворот­ному напрямку, навіть якщо плануєте пер­ший час відводити і забирати її. Дорогою зверніть її увагу на світлофори, переходи, а якщо є необхідність, на ті види транспор­ту, на яких вона зможе дістатися до шко­ли. Переконайтеся, що ваш малюк зможе принагідно назвати домашню адресу, ваш телефон, самостійно відімкнути двері.

ü Разом із дитиною приготуйте все потріб­не для занять. Купуючи шкільне прилад­дя, давайте майбутньому першокласни­кові свободу вибору, розповідайте, на яких уроках усе це може знадобитися. Намагайтеся, щоб усі плани, пов'язані зі школою, мали відтінок мрії. Водночас, з іншого боку, розповідайте про неминучі труднощі й нову відповідальність.

ü 3 найбільшою повнотою використовуй­те цей період, коли дитина відкрита до сприйняття нового. Багато спілкуйтеся з нею, відповідайте на запитання, обго­ворюйте зміни, що відбудуться в її житті. Наголошуйте, що навчання в школі — це природний етап дорослішання в житті кожної людини. Розмовляючи про шко­лу, розповідайте про те, як потрібно буде поводитися стосовно вчителя і шкіль­них товаришів. Прихильно і з симпатією відгукуйтеся про майбутню вчительку (найчастіше в початкових класах це саме жінки), завжди називайте її на ім'я й по батькові. І справа не лише в тому, що так дитина легше запам'ятає її ім'я. Значно важливіше, щоб майбутній першокласник перейнявся повагою до свого вчителя — практично неможливо чогось навчитися у людини, яку не поважаєш.

ü Турбуючись про те, щоб першого вересня малюк було ошатним, не перестарайтеся, а то у нього може скластися враження, що всі приготування відбуваються заради одного святкового дня. Намагайтеся зробити так, щоб цей день став для вашоїдитини серйоз­ною життєвою віхою. Малюк готовий узяти на себе відповідальність за частину своїх шкільних обов'язків, ваше завдання — не заважати йому в цьому. Дайте можливість першокласникові виявити самостійність і відчути, що порядок на письмовому столі, правильно зібраний портфель, із вечора підготовлені одяг і взуття, своєчасно зроб­лені уроки передусім потрібні йому само­му, а лише потім — батькам чи вчителеві.

ü Готуйтеся разом зі своєю дитиною пережи­вати перші неприємності й успіхи: з одного боку, доведеться вчити її непохитно і з гід­ністю переносити невдачі, з іншого боку — стежити за тим, щоб успіхи не ставали для неї приводом для зазнайства. Змиріться з тим, що ваша «найкраща» дитина може стати об'єктом критики. Це одне з найсу- воріших випробувань для батьків, які не­рідко схильні вдаватися до крайнощів.

ü Не забувайте про правильне харчування і щоденний відпочинок дитини на свіжо­му повітрі. Не перевантажуйте першо­класника заняттями, що потребують до­даткового розумового навантаження. Не забувайте, що порівнювати успіхи малюка можна лише з його власними (наприклад місяць тому), а не з досягненнями його однокласників, дітей ваших друзів, сусідів чи колег. Батьки мають виявити витримку, спокій, справедливість, і безумовну лю­бов до малюка, незалежно від його успіхів чи неуспіхів у школі.

ü Можна запідозрити шкільну дезадапта­цію і хронічний стрес, якщо у першоклас­ника погіршився загальний стан здоров'я, знизилася вага, зменшилася кількість гемоглобіну в крові, знизилася гострота зору, з'явилися головні болі. Якщо дитина почала часто хворіти, стала млявою, плак­сивою, у неї порушився апетит, травлення і сон. В окремих дітей, навпаки, можуть виявлятися ознаки перезбудження, вони можуть стати неврівноваженими, дратів­ливими, запальними, агресивними.

У будь-якому випадку, любіть свою дити­ну такою як вона є, навіть якщо вона не буде цілковитим відмінником!

Інструктивно-методичний лист
щодо роз’яснення порядку приймання дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів

Відповідно до статті 18 Закону України “Про загальну середню освіту” зарахування дітей до першого класу початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів державної та комунальної форми власності (у тому числі ліцеїв, гімназій, колегіумів, коледжів, що містять у своїй структурі школу І ступеня) здійснюється на безконкурсній основі. Відтак, проведення тестувань, вступних випробувань, співбесід, інших заходів, що мають на меті встановлення відповідності рівня підготовки дитини до школи, не допускається.

Відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 4 липня 2003 р. за № 547/7868, на конкурсній основі (співбесіда) організовується прийом до першого класу виключно у спеціалізованих школах (школах-інтернатах).

Під час проведення співбесіди у спеціалізованих школах (школах – інтернатах) забороняється перевірка знань з математики, вмінь з читання і письма та іноземної мови. Співбесіда може мати на меті винятково пересвідчення достатності рівня загального розвитку дитини, її функціональної готовності до систематичного навчання та здатності до вивчення дисциплін відповідно до спеціалізації закладу, наприклад, фонематичний слух.

Результати співбесіди оголошуються не пізніше 5 днів після її проведення. Діти зараховуються до навчального закладу за наказом директора до початку навчального року.

Прийом дітей до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів (у тому числі ліцею, гімназії, колегіуму, колежу, що містить у своїй структурі школу І ступеня), які працюють, (планується організація навчання) за науково-педагогічними проектами, також відбувається на безконкурсній основі. Можливість успішно навчатись за обраною програмою має забезпечуватись не селекцією дітей, а створенням відповідних навчально-виховних умов для всіх дітей, які є учнями даного навчального закладу.

Дітям, які вступають до першого класу школи І-ІІІ ступеня, що обслуговує мікрорайон, де мешкає дитина, не може бути відмовлено у зарахуванні.

У випадках, коли кількість заяв щодо вступу дитини до першого класу загальноосвітнього навчального закладу не за місцем проживання перевищує кількість вільних місць, перевага надається тим, чия заява була зареєстрована раніше.

Інформація про закріплення (чи відсутність закріплення) за певним загальноосвітнім навчальним закладом мікрорайону (певної території обслуговування) обов’язково має розміщуватись на сайтах школи та інформаційному стенді для батьків майбутніх першокласників.

Для прийому до першого класу батьки або особи, які їх замінюють, надають такі документи:

  • заява на ім’я директора школи;
  • копія свідоцтва про народження дитини;
  • медична картка встановленого зразка.

Інших документів для зарахування дитини до 1 класу не передбачено. Також не можуть вимагатися відомості про місце роботи, посади батьків або осіб, що їх замінюють та інша інформація, не передбачена чинним законодавством.

Згідно зі статтею 12 Закону України “Про охорону дитинства” батьки несуть відповідальність за стан здоров’я дитини, її фізичний розвиток.

Відповідно до статтей 12, 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, зобов’язані надавати об’єктивну інформацію особам, яким проводять щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень і можливі післявакцинальні ускладнення. Особам, що не досягли п’ятнадцятирічного віку, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників, які мають право відмовитися від щеплень за відсутності повної об’єктивної інформації про вплив щеплень на стан здоров’я і подальші наслідки. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов’язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження – засвідчити це актом у присутності свідків.

Питання про відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29.11.2002 № 434 та затвердженого цим наказом примірного “Положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу”).

Директор департаменту Ю. Г. Кононенко

http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/45970/

 

 

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Май 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Друзі сайту